НОВИНИ
Головні ризики для світу й України. Доповідь ВЕФ
 
Всесвітній економічний форум опублікував прогноз про глобальні ризики, який ґрунтується на щорічному опитуванні тисячі політичних діячів, економістів і вчених з усього світу. Виявилося, що переважна більшість опитаних ВЕФ дивиться в майбутнє з песимізмом.
 
Головною загрозою на найближчі 10 років респонденти назвали неефективні заходи з боротьби зі зміною клімату. Короткострокові ризики, серед іншого, пов'язані із соціальною нерівністю та погіршенням психічного здоров'я населення. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
Зміна клімату – найголовніший ризик
 
Всесвітній економічний форум опублікував доповідь Глобальні ризики–2022, де проаналізував комплекс ризиків для населення планети.
 
Респонденти опитування Дослідження сприйняття глобальних ризиків (GRPS) вважають неефективність заходів з боротьби зі зміною клімату найсерйознішою загрозою як у середньостроковій (2–5 років), так і в довгостроковій (5–10 років) перспективі.
 
На думку опитаних, кліматичні зміни – це найважливіший довгостроковий ризик для світової економіки, який, імовірно, матиме найсуворіші наслідки протягом наступного десятиліття.
 
Результатом настання довгострокових ризиків, згідно із проведеним дослідженням, можуть бути соціальні хвилювання, політична роздробленість і геополітична напруженість, що негативно позначатиметься на "ефективності відповідей на інші ключові загрози наступного десятиліття".
 
77 відсотків опитаних заявили, що до глобальних зусиль з пом'якшення наслідків змін клімату, які, зокрема, пов'язані з екстремальними погодними умовами, кризою природних ресурсів і втратою біорізноманіття, ще не вдавалися або ж вони перебувають на початковій стадії.
 
 
ВЕФ попереджає, що цільове обмеження підвищення температури на півтора градуса до 2100 року, яке було прийняте Паризькою угодою 2016 року, вже не спрацює: за новими підрахунками, підвищення становитиме 2,4 градуса за Цельсієм.
 
Водночас ВЕФ зазначає, що поспішне прийняття різних екополітик може завдати шкоди природі від розгортання неперевірених біотехнічних і геоінженерних технологій.
 
Поспішне "озеленення" також загрожує безпеці національних енергосистем і веде до волатильності енергоцін. Країни, які залежать від вуглецевих галузей, ризикують втратити конкурентну перевагу в майбутньому через "податок на вуглець" і подібні обмеження в торгівлі.
 
 
Соціальні й економічні проблеми
 
Серед найбільших ризиків впливу в найближчому майбутньому перше місце мають інфекційні захворювання, зокрема COVID-19, який загрожує звести нанівець багаторічний прогрес у скороченні бідності і нерівності і ще більше може послабити соціальну згуртованість і глобальну співпрацю.
 
У групі небажаних сценаріїв також було виділено чинники поширення зброї масового знищення, крах держав і міжнародних інституцій.
 
Серед найімовірніших ризиків, настання яких є можливим протягом найближчих 2–5 років, фахівці виділяють кризу зайнятості і засобів для існування, поширення розчарування молоді, цифрову нерівність, економічний застій, ерозію соціальної згуртованості і терористичні атаки.
 
Економічний застій, спровокований хвилями COVID-19, призведе до скорочення обсягу світового ВВП до 2024 року на 2,3 відсотка порівняно з допандемічним показником.
 
"Ціни на сировинні товари, інфляція та борги зростають як у розвинених, так і в країнах, що розвиваються. Пандемія і її економічні наслідки й надалі пригнічують здатність країн контролювати вірус і можливості сприяти сталому відновленню", – йдеться у звіті.
 
Згідно з дослідженням, світова спільнота значною мірою ігнорує ризик від "розчарування молоді", який у короткостроковій перспективі стане серйозною загрозою для світу.
 
Громадські перемоги, досягнуті наполегливою працею, можуть бути зведені нанівець, якщо нинішнє покоління не матиме адекватних шляхів до майбутніх можливостей і якщо воно втратить віру в сьогоднішні економічні і політичні інститути, зазначають автори доповіді.
 
Занадто мало уваги, на думку ВЕФ, приділяється потенційним хакерським атакам, небезпека яких зростає швидше, ніж протидія їм. З урахуванням геополітичного напруження в світі це просто необхідно нагально взяти цю сферу під міжнародний контроль, йдеться у доповіді.
 
 
Ризик збройного конфлікту у космосі
 
Зростання активності у космічному просторі дає як нові можливості, так і ризики, особливо з огляду на гонку озброєнь, попереджають автори доповіді.
 
"Збільшення кількості і кола суб'єктів, які діють у космосі, може призвести до виникнення протиборства, якщо не буде забезпечено відповідальне управління дослідженням і експлуатацією безповітряного простору", – зазначають аналітики.
 
 
Зокрема, те, що кількість інструментів управління є обмеженою, підвищує ймовірність ескалації політичного напруження в діяльності на орбіті, на це особливо вказують недавні випробування зброї в космосі.
 
Також є ризик зіткнення штучних супутників, поширення космічного сміття, пошкодження значущого обладнання, йдеться в доповіді.
 
 
Головні ризики для України
 
У доповіді ВЕФ також виділили п'ять основних ризиків для економіки України:
 
  • тривала економічна стагнація
  • крах держави
  • провал у боротьбі зі зміною клімату
  • нездатність стабілізувати цінові стрибки
  • міждержавний конфлікт
 
 
Омікрон вніс корективи в роботу ВЕФ
 
Щорічну доповідь, як правило, публікують напередодні зустрічі у швейцарському Давосі. Втім, щорічну зустріч учасників Всесвітнього економічного форуму, яка мала відбутися 17–21 січня 2022 року, перенесли на початок літа через невизначеність із ситуацією з поширенням Омікрон-варіанта.
 
"За нинішніх умов пандемії вкрай складно провести глобальну очну зустріч. Підготовку вели з урахуванням рекомендацій експертів і за тісної співпраці з урядом Швейцарії на всіх рівнях", - йдеться в повідомленні прес-служби ВЕФ.
 
Незважаючи на суворі медичні протоколи, передбачені для зустрічі, швидка передача вірусу Омікрон і вплив цієї ситуації на мобільність і можливість поїздок "зробили відстрочку необхідною", констатували організатори і додали, що безпека учасників і сторони, яка приймає, є пріоритетом для організаторів.
 
Глава і засновник ВЕФ Клаус Шваб висловив надію, що відстрочка не завадить прогресу, адже онлайн-зустрічі "лідерів бізнесу, уряду і громадянського суспільства" триватимуть.
 
Корреспондент.net раніше розповідав, що Омікрон швидко захоплює планету і до кінця зими цим штамом може заразитися кожен другий житель Європи. Про це докладно у матеріалі Ознака кінця.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet